Фонд savED спільно з агенцією Vox Populi провели дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення».
У ньому взяли участь 1924 учні 8–11 класів зі 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду, включно з прифронтовими територіями.
Результати показують, що рішення про майбутнє — залишитися чи виїхати — залежить не лише від економічних обставин, але й від відчуттів належності, якості освітнього й соціального середовища, настроїв і стосунків.
Ключові цифри з опитування
• 52 % учнів хочуть залишитися в Україні після закінчення школи.
— З них 30 % планують жити у своєму рідному місті чи селі.
— 22 % хотіли б переїхати в інший населений пункт України.
• Одразу 22 % учнів висловили бажання виїхати за кордон.
• Ще 30 % поки що не визначилися з тим, де планують жити після школи.
• Серед батьків: 41 % хочуть, щоб діти залишилися в рідному місті/селі; 14 % підтримують переїзд в інший населений пункт України; 17 % — щоб дитина виїхала за кордон.
• Щодо ставлення до країни: 46 % підлітків вірять в оптимістичне майбутнє України; 16 % — песимістично налаштовані; 33 % — не визначилися.
Що впливає на бажання лишатися — ключові чинники
Належність до громади
Багато дослідження акцентує на тому, що учні, котрі відчувають себе частиною своєї громади, більше схильні лишатися. У дослідженні сказано, що 53 % школярів повністю або переважно відчувають таку належність, тоді як 32 % — взагалі не або дуже слабо.
Якість навчання та задоволеність школою
Показово: серед учнів, задоволених шкільним процесом, 71 % відчувають себе частиною громади. А серед тих, хто незадоволений — лише 28 %.
Це означає, що шкільне середовище, доступність ресурсів, ставлення вчителів і атмосфера — мають вагоме значення.
Позакласна діяльність
Учні, які вважають свою позашкільну діяльність змістовною, значно частіше мають сильне відчуття належності до громади (69 %), ніж ті, хто так не вважає (20 %).
Це можуть бути гуртки, волонтерство, спортивні секції — все те, що формує соціальні зв’язки і активність всередині громади.
Друзі, стосунки, соціальні зв’язки
Легкість у спілкуванні, наявність друзів у школі — важливий чинник, який підсилює відчуття приналежності та соціальної підтримки.
У дистанційному чи зміненому навчальному режимі цей зв’язок часто слабшає, що може зменшувати мотивацію лишатися.
Оцінка перспектив у громаді (робота, можливості)
У дослідженні зазначають, що 40 % підлітків критично ставляться до можливості знайти “гідну роботу” у своїй громаді, а 40 % вважають, що такі можливості існують.
Якщо людина не бачить перспективи реалізуватися на місці — вона схиляється до переїзду, навіть якщо емоційно прив’язана до рідного міста.
Особливості в прифронтових регіонах
В районах, близьких до лінії фронту чи з активними бойовими діями, частка тих, хто хоче переїхати або за кордон, або в інший регіон України, дещо вища.
Тут грають роль додаткові ризики, нестабільність інфраструктури, небезпека — що підсилює прагнення шукати безпечніший варіант життя.
Висновки
• Бажання лишатися чи переїжджати — це рішення глибоко пов’язане зі внутрішніми відчуттями, соціальним капіталом, можливістю реалізації в суспільстві.
• Поліпшення умов у місцевих школах, розвиток позакласної діяльності, підтримка шкіл як соціальних центрів може зменшити мотивацію виїжджати.
• Програми, які підтримують молодь, створюють можливості в громадах, формують умови для розвитку — це інвестиція не лише в окремого учня, а в майбутнє України.
Джерело: Дослідження savED
