18 простих правил виховання дітей

Більшість з наведених нижче 18 простих правил — абсолютно органічні та зрозумілі дорослій людині у відношеннях з іншими дорослими. Їх можна почати використовувати у відношеннях із майбутніми дорослими — дітьми — вже сьогодні. Таке виховання ми бажаємо кожному підлітку.

  1. Головна робота батьків, насправді — любити свою дитину. Батьки мають піклуватись про задоволення базових потреб дитини, безумовно, але більшість захаращує цю базу псевдо-суттєвими завданнями та серйозно ускладнює виконання необхідного мінімуму. Частіше за все, бути батьками не так вже й важко. Звичайно, піклування про базові потреби займає багато часу та енергії, але головне завдання батьків — любити. Не треба ні ліпити з дитини когось, ні тиснути на неї у спробі зробити її краще та залучити у всі можливі види діяльності, щоб отримати ідеальну дитину на виході. Та вона вже і так ідеальна за замовчуванням. Просто любіть її такою, якою вона є та переконайтеся, що вона дійсно відчуває та знає про цю любов.
  2. Не підставляйте під неї руки — дайте можливість падати час від часу. Останнім часом батьки стали занадто опікати дітей. Намагаються впевнитися, що головні потреби задоволені та можна вчасно вберегти дитину від помилки. Дайте можливість їй жити. Дайте більше незалежності. Дайте можливість самостійно гуляти. Дайте можливість впасти та подряпати коліна. Дайте можливість помилитись або зазнати поразки у якійсь справі. Саме так вона дорослішає. Уявіть, що ви будете захищати дитину від невдач або болю, або труднощів протягом усього життя. Вона б опинилася зовсім не готовою до того, щоб бути дорослою! Це не означає, що потрібно взагалі перестати її оберігати, але чим менше ви робите це без загрози для її життя, тим краще. Тому допоможіть впоратися з падінням або болем, покажіть, як вона може робити це у майбутньому. Будьте з нею у цьому, але для того, щоб навчити справлятися з усім самостійно.
  3. Жорсткі дисциплінарні методи скоріш шкідливі, ніж корисні. Багато батьків кричать, карають або застосовують фізичну силу за погану, на їх погляд, поведінку. Це приносить біль шкоди та призводить до того, що дитина починає боятись батьків. Так, вона може зробити все, що скажуть батьки, але тільки тому, що боїться їх. Та часто дитина може приховувати, що вона накоїла від батьків саме з цієї причини. Ніхто не ідеальний, але за бажанням можна навчитись контролювати свої емоції та стати більш жалісливим. Тоді можна у всьому побачити можливість до навчання дитини, можливість для її зростання та шанс самому собі просто любити її. Якщо саме вас батьки виховали у жорсткій дисципліні, то це ще не означає, що лише такий шлях є вірним. 
  4. Регулярне читання дитині — може стати вашим кращим досвідом. Окрім прекрасно проведеного часу разом у розумових подорожах по різних світах та розвитку уяви, це виробляє звичку читати на все життя.
  5. Дайте їм можливість самим керувати своїм навчанням. Більшість дітей настільки звикли до командно-наказового навчання (де їм кажуть, що та коли вчити), що зовсім не уявляють що робити без чиєїсь допомоги. У такому випадку їм доведеться цьому вчитись, коли вони стануть дорослими. Замість цього ми можемо заохочувати їх вивчати те, що їм цікаво, допомагати з навчальними проєктами, доки вони не навчаться робити це самостійно. Та нехай вони вчаться, як дорослі. 
  6. Але ставте їм веселі завдання та заохочуйте спробувати щось нове. Самостійне навчання — неймовірний метод, але у більшості випадків потребує натхнення. Можна підштовхувати їх, щоб вони шукали інформацію, глибоко пірнали у тему, яка їх цікавить, дізнавались про те, що їх зацікавить несподівано для них самих. Намагайтесь самі говорити про це у позитивному ключі, без тиску, щоб показати, як вам самим це цікаво. Тому що інтерес, зазвичай, заразливий. Ще добре працюють виклики — а давай проведемо челендж з малювання, а що якщо по віджиманнях, а як щодо подорожі протягом місяця з одним рюкзаком за плечима або давай пригадаймо назви столиць, або скільки цифр у числі Пі. Давай спробуємо запрограмувати просту гру. Діти (та й дорослі) люблять виклики. 
  7. Навчіть їх робити щось самостійно настільки рано, наскільки це взагалі можливо. Самостійно зав’язувати шнурки, чистити зуби, приймати душ та одягатись, робити собі сніданок та обід, мити та витирати посуд, прибирати вдома, прати свій одяг. По-перше, це зробить ваше життя, як батьків, легше, якщо вони будуть ходити до магазина та готувати щось для всіх раз на тиждень. Але не менш важливим є те, що ви навчите їх самодостатності — вони не будуть чекати, що хтось щось за них зробить та зрозуміють, що вони можуть зробити самі все, що будуть вважати за необхідне.
  8. Дайте їм можливість брати на себе відповідальність та брати участь у задачах за можливістю. Наприклад, брати участь у плануванні поїздки. Вони можуть вивчити маршрут, пошукати проживання на Airbnb, зарезервувати квитки на поїзд або літак. Коли вони стануть дорослими, вони вже будуть знати, як це робити. При цьому вони навчаться брати на себе відповідальність.
  9. Спробуйте приймати рішення демократичним шляхом. При плануванні, чим зайнятись вихідними, обговоріть це з усіма, проведіть голосування. Це навчить дітей приймати участь у рішеннях замість того, щоб дозволяти іншим вирішувати за них на догоду чужих інтересів. Також це навчить поважати інтереси інших та тому, що їх бажання — не єдине, що має значення.
  10. Практикуйте усвідомленість з ними. Якщо ви вже самі медитуєте, робіть це періодично разом з ними. Не регулярно, але достатньо, щоб вони зрозуміли, як це працює. Коли дитина чимось засмучена або відчуває занепокоєння, важливо проговорити ці емоції.  
  11. Найдієвіший шлях навчання — через свій приклад. Якщо ви хочете, щоб вони припинили битися, треба самому бути миролюбним. Якщо хочете, щоб вони були хорошими людьми, важливо самому бути емпатичним, уважним, люблячим. Якщо хочете навчити не проводити весь свій час у девайсах, потрібно самому так не робити. Якщо хочете, щоб вони були активними, їли здорову їжу, читали, медитували, потрібно почати з себе. Та говорити з ними про те, що ви робите та чому. Вони навчаться робити практично все, що роблять ті, хто їх оточує. 
  12. Не вдавайте, що все знаєте. Хоч ви і намагаєтесь робити в житті все, що від вас залежить, ви не можете знати все — та це є нормальним. І нормально не вважати себе завжди правим або знати відповіді на всі питання, навіть якщо ви — мама або тато (які, по ідеї, мають знати все). Можливо, ви можете про щось дізнатись разом, але починається це все зі слів: “Не впевнений, давай розберемось разом”. Ця установка “не знати всього” є стартом для нових знань. Місцем, де ви будете вивчати щось нове разом. Місцем, де ви будете відкриті один одному. Багато батьків (та й люди в принципі) транслюють вам, що вони точно знають, що роблять. Це не лишає місця ні для чого іншого. Це зветься фундаменталізмом. 
  13. Визнавайте неправоту. Вибачайтесь. Загладжуйте провину. Дуже часто ми думаємо, що праві, наполягаємо на цьому та часто наполягаєте, що насправді це не так. У таких ситуаціях був кожен з нас. Який висновок можна зробити: замість того, щоб вдавати, що праві, краще признати свою неправоту. Змиритися з цим. По-справжньому вибачитись, якщо зробили щось, що принесло біль іншому. Та зробити все можливе, щоб це виправити. 
  14. Дайте їм можливість заробляти та платити з самого дитинства. Розкажіть про те, що таке борг. Спробуйте виключити кишенькові витрати. Купляти лише необхідний мінімум. Але якщо вони захочуть щось додаткове до цього, вони мають самі за це платити, але заробляти вони можуть лише з джерел, які не мають відношення до їх поточних задач. Наприклад, вони можуть зробити щось для батьків, допомогти у бізнес-завданнях або допомогти іншим людям. Це також навчить їх накопичувати на свої цілі. Розкажіть про свій досвід накопичення боргів, чим це небезпечно, як ви справляєтесь з цими завданнями та поділіться іншими фінансовими істинами, про які знаєте. 
  15. Не забивайте наглухо теми сексу, наркотиків та гаджетів. Деякі батьки не хочуть, щоб їх діти чули що-небудь про секс або наркотики, захищають їх від цих тем, скільки можуть. Це робить секс, наприклад, табуйованою темою та дає дітям невірне уявлення про те, що секс — це погано. Набагато безпечніше для їх майбутнього говорити про це відверто, та чим раніше, тим краще. Секс не має вважатись чимось брудним або забороненим. Це природний процес, яким займаються дорослі. Діти мають розуміти це та дізнатись про все від батьків, а не у непередбачуваній формі від своїх однокласників або з інтернету. Те ж саме стосується наркотиків — розмова. Від чого ще батьки намагаються захистити своїх дітей — від гаджетів. Але це означає, що діти не навчаться розумному використанню технологій. Краще навчити їх розумному використанню, ніж настільки їм не довіряти.
  16. Абсолютно нормально відпочивати без них та надати їм вільний від себе час. Можна дуже любити проводити час зі своїми дітьми, але це не означає, що проводити так кожну секунду свого дня корисно для них. Проводити більше часу зі своєю половинкою або наодинці з собою як щотижня, так і під час відпустки без дітей, корисний час для них самих. Надайте їм більше простору. Надайте можливість навчитись справлятися з усім самостійно (коли це допустимо). Дайте собі простір для відновлення та проведення часу зі своїм партнером, без дітей.
  17. Батьківство не завершується, коли діти стають дорослими. Можна і далі підтримувати їх у всіх дорослих питаннях, як бути фінансово самодостатніми, як отримати роботу своєї мрії, як долати складності у відносинах та багато іншого. Це означає, що бути батьками — це назавжди. 
  18. В кінці кінців вони стануть самими собою. Ви не зможете це вирішити за них. Кожна дитина — практично повністю сформована особистість, та вона буде сильно схожа на самого себе, коли стане дорослою. Вони продовжують рости кожного року, але їх особисті якості лишаються тими ж самими майже без змін. Ми не формуємо цих дітей, вони вже достатньо є тими, ким є. Вони оберуть свої шляхи, вирішать, чого хочуть від життя, та будуть зростати в обраному напрямку. У батьків мало контролю над цим. Насправді це те, що нам, як батькам, треба прийняти — в нас немає повного контролю за нашими дітьми. Ми просто спрямовуємо їх, коли можемо. Та любимо їх за те, якими вони є.

За мотивами https://zenhabits.net/

Хочете отримувати більше цікавих новин про підлітків вчасно? Підпишіться на наш telegram-канал.

Поділитися

×
×